ОПТИМІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ - ВИМОГА ЗАКОНОДАВСТВА А НЕ ЗАБАГАНКА ОЧІЛЬНИКІВ ГРОМАДИ!
Питання трансформації мережі закладів освіти не втрачає своєї актуальності протягом останніх років, воно є одним з найбільш обговорюваних і в соціальних мережах.
На сьогодні в Україні відбувається активний процес системної трансформації освітньої сфери для забезпечення нової якості освіти на всіх рівнях: від дошкільної – до вищої освіти та освіти дорослих.
Першим важливим кроком до трансформації галузі стало прийняття Верховною Радою України 5 вересня 2017 року Закону України «Про освіту», який окреслює основні принципи функціонування освітньої галузі.
Із 2018 року розпочато реформу «Нова Українська Школа». Мета реформи – кожен учень має рівний доступ до якісної шкільної освіти в безпечному, комфортному, інклюзивному та сучасному освітньому середовищі; випускники школи мають ґрунтовні знання та володіють компетентностями, що потрібні для сучасного життя, є самодостатніми, творчими та креативними особистостями.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про повну загальну середню освіту», який визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи повної загальної середньої освіти.
Зі вступом в дію зазначеного Закону з’явилось законодавче підґрунтя для реформування системи загальної середньої освіти, що має сприяти підвищенню якості освіти та освітньої діяльності, істотному зростанню інтелектуального та культурного потенціалу суспільства та особистості.
У зв’язку з цим виникає необхідність приведення до вимог зазначеного Закону мережі закладів загальної середньої освіти і в нашій громаді. Передусім, це стосується закладів, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти. Упродовж останніх років здобуття профільної середньої освіти на території Пісківської селищної ради забезпечували заклади, що здійснюють освітню діяльність одночасно на всіх рівнях повної загальної середньої освіти.
Проблемами нинішньої профільної школи є:
- однокомплектні (по одному класу на паралелі 10-11-х класів) школи, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти;
- рішення про профіль навчання заклади освіти ухвалюють, з огляду на забезпечення педагогічного навантаження вчителям, а не запитів учнів та їхніх батьків;
- ігнорування потреб меншості в ухваленні рішення щодо профілю навчання;
- нерозуміння батьками суті профільного навчання для подальшого життя дітей, а також те, що за бажанням можна й потрібно змінювати заклад, якщо він не відповідає бажаному профілю або якості послуг.
Реалізація положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» докорінно змінює ситуацію щодо організації профільної середньої освіти в громаді. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 35, п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону з 01.09.2024 року:
• початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти, має функціонувати як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії;
• гімназія, яка забезпечує здобуття базової середньої освіти, також повинна функціонувати як окрема юридична особа, хоча, як зазначалося вище, до її складу може входити початкова школа;
• ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти, має функціонувати як окрема юридична особа, та може забезпечувати здобуття базової середньої освіти.
Тобто з 01.09.2024 року заклади, що здійснюють освітню діяльність одночасно на всіх рівнях повної загальної середньої освіти (у громаді нині їх 4), мають бути реорганізовані в гімназію або ліцей. І лише ліцеї, що функціонуватимуть як окремі юридичні особи, будуть забезпечувати профілізацію освіти (10-12 класи).
У нашій громаді планується створення трьох гімназій на базі Тетерівської ЗОШ, Пісківського ліцею та Мигалківського НВО, та одного ліцею на базі гуманітарної гімназії.
Таким чином, оптимізація освітньої мережі громади сприятиме створенню нової структури школи, що дасть змогу учням засвоїти новий зміст освіти і набути ключових компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості.
Відповідно до підпункту 13 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» (набрав чинності 28 вересня 2017 року) переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із Законом здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності Законом. Тобто, установчі документи, зокрема, статути закладів загальної середньої освіти, мали бути переоформлені до 28 вересня 2022 року, що і було зроблено.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.
Крім того, варто зауважити, що згідно з частиною другою статті 32 та частиною третьою статті 37 Закону України «Про повну загальну середню освіту», у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти, саме тому всі навчальні заклади громади , на перехідний період отримали статус «ліцей». Для того, щоб мати можливість випустити всіх випускників, які навчалися до реорганізації, адже документи про загальну середню освіту тепер мають право видавати лише ліцеї.
До того ж, слід врахувати, що реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, тобто, обговоренню підлягає у нашій громаді лише реорганізація Мигалківського навчального закладу і буде проведена у 2023 році, відповідно до вимог чинного законодавства.
При цьому Міністерство фінансів України звертає увагу на те, що «коштами освітньої субвенції забезпечується у повному обсязі оплата праці оптимальної чисельності вчителів при максимально ефективній мережі шкіл. У разі наявності закладів загальної середньої освіти з низькою наповнюваністю класів (як у Мигалках) відповідні місцеві ради мають покривати дефіцит коштів освітньої субвенції за рахунок власних доходів. Зважаючи на це, органи місцевого самоврядування мають приймати управлінські рішення, що потребують глибокого аналізу діяльності мережі закладів освіти і цілей здійснення видатків. Це дозволить громадам акумулювати власні кошти і спрямовувати їх не на утримання приміщень, а насамперед, на виплату заробітної плати педагогічним працівникам та забезпечення учням доступу до якісної освіти, оскільки утримання неефективної мережі шкіл призводить до здорожчання вартості навчання одного учня у декілька разів.»
Враховуючи зазначене вище, просимо всі сторони освітнього процесу з порозумінням ставитися до процесу оптимізації мережі закладів освіти у нашій громаді, а надто, в умовах дії воєнного стану на території нашої держави.
