Увага! Гаряча лінія щодо підозри на ящур та блутанг у тварин
У зв’язку з напруженою епізоотичною ситуацією щодо ящуру поблизу кордонів України та на виконання вимог пункту 12 протоколу засідання Державної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України від 11.04.2025 №2, повідомляємо.
За ініціативи Київської обласної державної лікарні ветеринарної медицини створено «гарячу лінію» для оперативного реагування та розгляду повідомлень про підозру захворювання тварин на ящур та блутанг.
Телефон гарячої лінії: (050) 385 78 63
Закликаємо жителів громади бути уважними до стану здоров’я свійських тварин та у разі підозри — негайно повідомляти за вказаним номером.
Просимо поширити цю інформацію серед мешканців населених пунктів нашої громади.
Довідково:
Ознаки захворювання тварин на ящур та блутанг
Ящур (афозна хвороба, FMD – Foot-and-Mouth Disease)
Це висококонтагіозне вірусне захворювання, яке уражає велику рогату худобу, свиней, овець, кіз, а також диких парнокопитних тварин.
Основні клінічні ознаки:
– підвищення температури тіла (до 41 °C);
– слинотеча;
– утворення пухирів і виразок у ротовій порожнині, на язику, яснах, губах;
– ураження шкіри в ділянці вінчика копит, що призводить до кульгавості;
– зниження апетиту та продуктивності, зокрема молочної;
– у поросят можливий летальний наслідок без попередніх симптомів.
Захворювання швидко поширюється через прямий контакт, повітряно-краплинним шляхом, а також через інвентар, одяг, воду, корми.
Блутанг (синій язик, Bluetongue)
Це вірусне захворювання, яке найчастіше уражає овець, рідше – велику рогату худобу, кіз та диких жуйних тварин. Переноситься кровосисними комахами, переважно мошками роду Culicoides.
Основні клінічні ознаки:
– підвищення температури тіла (до 42 °C);
– набряклість губ, язика, обличчя;
– синюшність язика (ціаноз), від чого походить назва захворювання;
– утруднене дихання, серозно-гнійні виділення з носа;
– втрата апетиту, пригнічення, слабкість;
– запалення вінчика, кульгавість;
– у вагітних тварин можливі аборти або народження нежиттєздатного приплоду.
Обидва захворювання належать до особливо небезпечних та підлягають обов’язковому повідомленню ветеринарної служби. При підозрі на зараження необхідно негайно звернутися до лікаря ветеринарної медицини.
